Лодзь багата на рекреаційні зони, які пропонують мешканцям та гостям міста чимало можливостей для відпочинку та активного дозвілля. Попри своє промислове минуле сучасна Лодзь є одним із найзеленішим міст Польщі. У місті велика кількість парків та скверів, пише lodz-name.eu.
А ще на території Лодзі є лісовий комплекс Лаґевницький ліс та заповідник «Полісся Константиновське». Про останню зі згаданих зелених зон і буде наша розповідь далі.
На місці заповідника колись був ліс
До стрімкого промислового розвитку, який розпочався у другій половині XIX століття, місто Лодзь являло собою невелике поселення, оточене зеленими насадженнями та річками.
Індустріалізація міста призвело до того, що, здавалося б, безкраїй Лодзький ліс почав швидко зменшуватися. Все більше і більше дерев вирубувалося. Тоді деревина була потрібна для будівництва й опалення. Внаслідок таких діянь Лодзький ліс зменшився до непізнаваності.
Заповідник «Полісся Константиновське» – це фактично залишки колишнього Лодзького лісу.
Він був створений з ініціативи «Товариства природи». Відповідна постанова міської ради Лодзі датована 23 травня 1930 року.
До слова, це перший заповідник у Польщі, який створений у межах міста. Окрім цього, він є одним із найстаріших у країні. Творці заповідника мали на меті зберегти залишки природної лісової екосистеми. Вони також вважали, що ця зелена зона міста має великий потенціал для наукових та освітніх цілей.
«Полісся Константиновське» значно поступається за площею лісовому комплексу Лаґевницький ліс, який теж розташований у межах Лодзі. Площа Лаґевницького лісу 1200 га, тоді, як «Полісся Константиновське» – лише 9,8 га.
Флора та фауна в заповіднику
Що цікавого приховує заповідник у Лодзі «Полісся Константиновське»? Відповідь – тут багато дикої природи. Найбільшу площу заповідника займають ділянки дубово-грабового лісу. Однак тут є і смуги вільхово-ясеневих насаджень.
У деревостані переважають вільхи (деяким з них 80-100 років), граб звичайний, дуб звичайний, клен гостролистий, явір, береза, черемха, липа та в’яз. А ось хвойних дерев у заповіднику практично немає. Лише деінде можна побачити ялину та ялицю.
Серед кущів у заповіднику переважають: бузина чорна та червона, крушина, черемха, ліщина. Візитівкою «Полісся Константиновського» є плющ. Ця витка рослина швидко розростається і плететься по деревах.
Заповідник має специфічний мікроклімат – тут досить висока вологість. Пересуватися по лісу важко через колючий підлісок та старі повалені дерева.
«Полісся Константиновське» – це місце проживання для численних видів птахів, дрібних ссавців і комах. А ще в цьому лісі ростуть гриби.
Варто зауважити, що цей лодзький заповідник повністю закритий для відвідувачів. Від міського життя «Полісся Константиновське» захищене огорожею. Це потрібно для того, щоб підтримувати стабільність екосистеми та не порушувати її.
Лише раз на рік – у Всесвітній день охорони навколишнього середовища волонтери заходять на територію заповідника, щоб прибрати сміття, яке потрапило на його територію.
Виклики для заповідника
На жаль, неодноразово траплялися ситуації, коли на територію «Полісся Константиновського» проникали вандали. Вони пошкоджували огорожу та залишали сміття на території лісу.
Через такі ситуації мерія Лодзі свого часу задумалася над посиленням контролю за територією заповідника. Зокрема, розглядався варіант, аби навколо заповідника діяли патрулі міської варти.
Окрім вандалів, ще однією проблемою для заповідника був сильний антропогенний вплив. Зокрема, на схід віз заповідника розташовувалася «Атлас Арена» – великий майданчик для концертів та інших розважальних заходів. А на південь від «Полісся Константиновського» розташувався один із житлових масивів міста.
Та все ж попри всі виклики урбанізації захисники довкілля, волонтери, місцева влада та небайдужі лодзяни намагалися вберегти унікальний заповідник у межах міста.