У 2020-х роках XXI століття у світі набирав популярності новий тренд – екологічні поховання. Завдання таких поховань – максимально мінімізувати шкоду навколишньому середовищу. Адже традиційні поховання та кремації мають наслідки для екології планети, пише сайт lodz-name.eu.
Лідерами в запровадженні цього тренду та в сучасних підходах до культури пам’яті були США, Великобританія, Канада, Німеччина. Польща також не лишалася осторонь цих трендів. І саме в місті Лодзь свого часу з’явилося перше поховання в екологічних трунах на Старому кладовищі.
Екологічні поховання на Старому кладовищі
Старе кладовище у Лодзі є одним із найдавніших та найцінніших лодзьких некрополів. Це триконфесійне кладовище. Тут віднайшли свій вічний спокій представники католицизму, православ’я, а також протестантизму.
Територія протестантської частини кладовища отримала назву Євангельсько-Аугсбурзька. Спочатку ця частина цвинтаря займала невелику площу, однак з плином часу її межі розширилися.
У 2024 році на території Євангельсько-Аугсбурзької частини Старого кладовища було відведено ділянку для екологічних поховань. Ініціатори ідеї запропонували містянам ховати своїх рідних та близьких так, щоб зробити цей процес максимально нешкідливим для довкілля міста.
Отож, на цій ділянці померлих можна було ховати лише в дерев’яних трунах, які не покриті лаком, а також не мають пластикових та металевих елементів.
Окрім цього, покійних ховали у спеціальному одязі – це сукня або костюм, які позбавлені штучних елементів. Зокрема, навіть ґудзики на такому одязі мали бути виготовлені з дерева, а не пластмаси.
Екологічні поховання на Старому кладовищі у Лодзі також не передбачали того, аби в труні були обручки чи інші особисті речі покійного. Для обручок та інших пам’ятних речей рекомендувалося використовувати релікварій – спеціальне вмістилище для зберігання цінних речей.
Також на ділянці для екологічних поховань було заборонено встановлювати надгробки чи інші елементи. Все, що підпадало під дозвіл – це пам’ятні таблички з фанери або ж пам’ятний камінь, оскільки це повністю екологічні матеріли.
Окрім цього, були заборонені свічки та, звичайно ж, штучні квіти для розкладання яких потрібні сотні років.
Для екологічних поховань на території Євангельсько-Аугсбурзької частини Старого кладовища восени 2024 року відвели 124 місця, на яких можна було розмістити 107 урн і 17 трун. Навколо місць для поховань висадили дерева та зелень.
До слова, поховати рідних чи близьких тут могли представники різних конфесій, а також атеїсти.
Отець Міхал Макуля, він же настоятель Євангельсько-Аугсбурзької парафії в Лодзі наголошував, що незважаючи на екологічні тренди у місті, на цвинтарях міста все ще було мало проекологічних ініціатив. Також він зауважував, що більшість декоративних предметів, які люди приносили на могили рідних, не підлягали переробці. Особливо, це стосувалося речей із пластику.
«Ліс пам’яті» на території цвинтаря «Щецінська»
Екологічні поховання з’явилися не лише на території Старого кладовища. Також поховання людини з мінімальною шкодою для довкілля почали здійснюватися у лісовій зоні міського цвинтаря «Щецінська» в Лодзі. Ця зона отримала назву «Ліс пам’яті».
Ідея «Лісу пам’яті» полягала в тому, щоб поховання якнайменше шкодили довкіллю. Кремовані останки покійних ховали у біорозкладних урнах. Місця поховання жодним чином не позначалися. Перед огородженою зоною «Лісу пам’яті» встановили спеціальну табличку, на якій і були зазначені імена спочилих.
Тих, хто бажав поховати своїх рідних на території «Лісу пам’яті» ініціатори ідеї заздалегідь попереджали, що ексгумація праху неможлива.
Жодних додаткових зборів чи внесків за поховання тут не потрібно було робити. Єдина витрата – це придбання екологічної труни. Тому поховання на території «Лісу пам’яті» – це не лише екологічне, а й економне рішення.
Екологічні поховання на цвинтарі «Щецінська» розпочалися в серпні 2024 року.
Ось так Лодзь формувала сучасний підхід до культури пам’яті про тих, хто полишив світ земний.