Сучасна Лодзь – неймовірно квітуче та зелене місто, де є багато насаджень, рекреаційних локацій та природних пам’яток. Все це Лодзь здобувала впродовж багатьох років завдяки небайдужим людям, серед яких був і видатний Стефан Рогович – талановитий польський архітектор-садівник, планувальник, науковець, пише сайт lodz-name.eu.
Мало хто знає, але саме завдяки Стефану Роговичу свого часу Лодзь зазеленіла – тому його й називають “творцем лодзьких парків”. Завдяки його зусиллям кількість дерев на вулицях міста зросла з десятка до майже сорока тисяч, що було справді революційним кроком у довоєнні часи.
Більше про видатного лодзького архітектора парків та його головні досягнення читайте у матеріалі нижче.
Юність та освіта
Стефан Рогович народився 23 березня 1891 року у Варшаві, був сином варшавського лікаря Якуба-Ігнація Роговича та Марії Завадської. Родина Роговичів жила в кам’яниці біля вулиці Маршалковської, на місці сучасного готелю “Novotel Warszawa Centrum”.
Дитинство та юність Стефан Рогович провів тут, у столиці. З раннього віку проявляв інтерес до природи та садівництва, що стало основою для його подальшої кар’єри. Батьки хлопчика розуміли, що йому потрібна освіта, яка дозволила б йому глибше зрозуміти принципи ландшафтного дизайну та екології, аби він міг розвиватися в подальшому в цій справі.
Тут, у Варшаві, він і здобував освіту – спершу навчався у реальному училищі, потім вступив до Державної садівничої школи, заснованої ще в далекому 1816 році.
Початок успішної кар’єри Роговича
Вже після завершення освіти почав активно працювати. Серед його перших досягнень — участь у створенні дослідницької станції Варшавського садівничого товариства, яка стала основою для дендропарку в Морах. Саме товариство було засноване з метою поширення знань про садівничу справу.
Вже з цього часу він почав проєктувати численні парки та сади. З 1918 року зайнявся створенням садибних парків по всій Польщі, а також садів при приватних селах і державних установах.
З 1925 року Стефан Рогович працював садівником-планувальником у відділі садівництва Технічного управління зелених насаджень у Варшаві. Їздив з робочими завданнями у різні куточки країни. Так, у 1928 році на Національній садівничій виставці в Познані він отримав нагороду за проєкт просторового розвитку Костянтинівського Полісся.
Переїзд до Лодзі
Стефан Рогович потрапив до Лодзі, коли вже був шанованим архітектором-садівником, його вже добре знали в різних куточках Польщі. Так склалося, що місто він дуже полюбив і залишився тут жити до кінця життя (з перервою на окупацію, коли доводилося виїжджати, бо німці позбавили його посади та житла).
Так, 1 жовтня 1929 року, бувши вже відомим польським садівником-планувальником, він обійняв посаду голови департаменту плантації міської ради в Лодзі. На цій посаді він активно працював над створенням нових парків і зелених зон у Лодзі. Став також ініціатором багатьох проєктів, які сприяли розвитку міського середовища.
Його зусиллями з’явилися численні мальовничі парки та сади, які стали символами зеленої Лодзі. Серед його проєктів було також пристосування вже чинних локацій в місті під вимоги тогочасної сучасності. Серед таких місць, наприклад, були Парк імені Юзефа Понятовського, Парк імені Генрика Сєнкевича, “Źródliska”, “3 Maja” та інші.
Один з найбільших проєктів Роговича – “Park na Zdrowiu”
Проте одним з найбільших його досягнень стало облаштування Парку імені маршала Юзефа Пілсудського, більше відомого як “Park na Zdrowiu”. В наш час це один із найвідоміших і найулюбленіших парків у Лодзі, який став місцем для відпочинку та рекреації мешканців міста.
Його створення стало частиною загальної концепції розвитку зелених зон у Лодзі, що відповідало потребам населення в якісному відпочинку на свіжому повітрі. І хоч закладав парк не сам Рогович, та саме він створив остаточну версію плану облаштування території, фактично, саме ця людина заклала основу його ландшафтного дизайну.
Коли Рогович брався за цей парк, зіткнувся з величезним фронтом робіт. Річ у тому, що Парк імені маршала Юзефа Пілсудського на той час був найбільшим в Польщі та одним з найбільших у всій Європі. Однак садівника не лякали труднощі, він бачив у цій території неймовірні перспективи та можливості для розбудови та розвитку. Зусиллями Роговича тут у 1930-х роках було закладено зоопарк, завершено будівництво стадіону, Йорданського саду, тиру та парашутної вишки, що вже й казати про впорядкування зелених насаджень. Крім того, в цей час на території парку активно висаджували кущі та дерева. Завдяки цьому місто буквально зеленіло на очах, а мешканці дедалі частіше виходили на прогулянки, щоб помилуватися красою величезної рекреаційної території в межах Лодзі.
На жаль, всі плани на розвиток парку йому не вдалося реалізувати. Наприклад, він хотів у цей час закласти тут ботанічний сад, але зробили це лише наприкінці 1960-х років, коли завершилася війна та з’явилися на це кошти. Однак сам Стефан Рогович цього часу вже не застав, хоч над плануванням активно працював.
Останні роки життя Роговича
Про життя Роговича під час Другої світової війни відомо небагато. Знаємо, що німецька окупація позбавила його високої посади. Натомість в цей час він працював робітником міської зелені, був позбавлений колишніх можливостей та своєї квартири. Відомо, що в цей період він деякий час перебував за межами Лодзі, однак при нагоді повернувся і більше ніколи не покидав своє улюблене місто.
У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, Роговича повернули на його колишню посаду, пам’ятаючи всі його здобутки та заслуги перед містом. В той час він брав участь у нарадах, пов’язаних із створенням концепції Лодзького ботанічного саду.
Проте всіх мрій талановитий архітектор-садівник втілити в життя так і не встиг. Він помер 23 грудня 1946 року, коли йому було всього 56 років. Похований на католицькій частині Старого кладовища в Лодзі, яка, хоч і не була рідним містом для нього, але стала його домівкою на все життя.
Про справжнього митця-садівника в Лодзі пам’ятають й досі. Так, у 1996 році до 50-річчя смерті планувальника в парку “Park na Zdrowiu” відкрили камінь із пам’ятною дошкою на його честь. Також з нагоди 130-річчя від дня народження та 75-річчя від дня смерті 2021 рік було оголошено роком Стефана Роговича. Згодом зусиллями міста було відреставровано його надгробок на Старому кладовищі. А ще – у Лодзі є вулиця, названа на його честь.
Стефан Рогович залишив значний слід в історії Лодзі як візіонер і практик у сфері ландшафтного дизайну. Його проєкти продовжують надихати нові покоління архітекторів і дизайнерів, які прагнуть створити комфортне та екологічне середовище для життя. За час його роботи кількість дерев на вулицях Лодзі зросла більш ніж утричі – з 12 000 до 38 000. Багато міських скверів і зелених насаджень також були засаджені рослинами та кущами.
Що ж стосується найбільшого його дітища, то сучасний “Park na Zdrowiu” – це не лише зелена оаза для відпочинку, але й важлива частина культурного життя міста. Його історія, краса та різноманітність активностей роблять його ідеальним місцем для сімейних прогулянок, романтичних зустрічей та активного відпочинку. Сьогодні парк продовжує приваблювати тисячі відвідувачів щороку, залишаючи незабутні враження від краси природи в серці міста.
